працездатність

працездатність
-ності, ж.
1) Здатність людини працювати, бути активним учасником трудових процесів.
2) Здатність органа або цілого організму до активної діяльності в заданому режимі.
••

Розумо́ва працезда́тність — здатність сприймати і переробляти інформацію.

Фізи́чна працезда́тність — здатність виконувати м'язову працю в заданій інтенсивності і складності.

Частко́ва працезда́тність — здатність до професійної або непрофесійної праці, яка збереглася в осіб, що перенесли каліцтво або захворювання.


Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем сделать НИР

Смотреть что такое "працездатність" в других словарях:

  • працездатність — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • працездатність — [пра/цеизда/т( )н іс т ] тнос т і, ор. т(‘)н іс т у …   Орфоепічний словник української мови

  • сприйнятливість — вості, ж. Властивість за знач. сприйнятливий. •• Сприйня/тливість до зава/д властивість системи, пристрою знижувати працездатність або якість функціонування за умови впливу на неї зовнішніх завад …   Український тлумачний словник

  • відмовостійкість — кості, ж. Властивість об єкта зберігати працездатність за наявності відмов його складових частин …   Український тлумачний словник

  • інкурабельність — ності, ж. Стан хворого, при якому загальні або місцеві зміни виключають можливість врятувати життя чи повністю відновити здоров я, працездатність …   Український тлумачний словник

  • забезпечення — я, с. 1) Дія за знач. забезпечити 1), 2). •• Забезпе/чення гро/шей матеріальні умови, які сприяють стабільності грошового обігу. Забезпе/чення креди/ту захист кредитора від кредитного ризику. 2) Матеріальні засоби до існування. •• Соці …   Український тлумачний словник

  • осідати — а/ю, а/єш, недок., осі/сти, ося/ду, ося/деш, док., неперех. 1) тільки 3 ос., на кого – що, на кому – чому і без додатка. Опускаючись, покривати собою поверхню чого небудь (про сніг, іній, пил і т. ін.). || чим. Випадати, опускатися на поверхню… …   Український тлумачний словник

  • здавати — здаю/, здає/ш, недок., зда/ти, здам, здаси/, док. 1) перех. Передавати (обов язки, доручену справу, річ і т. ін.) тому, хто цим має відати, володіти. || Віддавати для подальшого використання. Здавати зміну. Здавати справи. 2) перех. Віддавати або …   Український тлумачний словник

  • комп'ютерний — а, е. Прикм. до комп ютер. || Який діє, функціонує за допомогою комп ютера. Комп ютерний аналіз. Комп ютерне навчання. •• Комп ю/терна гра/мотність наявність початкових знань, що забезпечують уміння користуватися обчислювальною технікою. Комп… …   Український тлумачний словник

  • умова — и, ж. 1) Взаємна усна чи письмова домовленість про що небудь; угода, договір. 2) Вимога, пропозиція, що висуваються однією зі сторін, які домовляються про що небудь, а також при укладанні угоди, договору. 3) перев. мн. Взаємні зобов язання сторін …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»